показ

Революція Коперника

Коли Миколай Коперник споглядав за небом, ще не було телескопів. Отже, для спостережень йому доводилося розраховувати тільки на свої очі, а для визначення положень зірок і планет використовувати прилади: квадрант, дерев'яний паралаксний трикутник і найскладнішу армілярну сферу. Сьогодні за нічним небом ми спостерігаємо за допомогою великих телескопів, розміри яких часто перевищують навіть футбольне поле. Положення зірок можемо визначити у додатку на нашому смартфоні, а відтворити нічне небо нам допомагають планетарії.

Усе це відбувається завдяки постійним меншим і більшим поступам науки. Досягнення, які перевернули з ніг на голову до того часу беззаперечні основи людських знань про світ, сьогодні називають коперніканськими переворотами або науковими революціями. Цим терміном завдячуємо Миколаю Копернику, який використав його в оригінальній латинській назві своєї праці «De revolutionibus» (укр. «Про обертання»). Ідея польського астронома — поставити сонце у центр нашої Сонячної системи — потребувала багато років, щоб офіційно стати загальновизнаним фундаментом сучасної науки.

А якщо ми скажемо, що це ще не кінець? Що, як і в 1473 році, не все очевидне зрозуміле сьогодні? Революція Коперника — це показ підготовлений до 550-річчя від дня народження польського астронома. Починається демонстрацією неба та реконструкцією моделі Птолемея, щоб перейти до презентації революційної моделі, запропонованої Коперником. Ми поглянемо оком детектива на картину Яна Матейко «Астроном Коперник, або розмова з Богом» і зблизька придивимося до Сонячної системи, щоб подумати, які ще таємниці досі ховаються від нас і що ще залишилося для відкриттів сучасним «Коперникам»?

Прем'єра: весна 2023 року.